В Україні благодійність завжди була важливою складовою життя, проте чи можна стверджувати, що сьогодні вона стала справжнім соціальним рухом? Чи мають українці здатність підтримувати інших у важкі часи не тільки в рамках великої трагедії чи катастрофи, а й на постійній основі? Як часто люди готові допомогти безкорисливо, не чекаючи від цього якихось особистих вигод?

Щодо благодійності в Україні, справді, питання не так просте, як здається на перший погляд. В умовах війни та економічних труднощів, українці проявили велику солідарність, і багато хто відчуває, що допомога іншим — це їхній обов'язок. Однак, незважаючи на численні акції, ініціативи та збори, благодійність в Україні ще не є постійною культурною нормою. Багато людей готові долучатися до допомоги лише в момент надзвичайних ситуацій, наприклад, під час природних катастроф або військових дій, але чи можемо ми говорити, що допомога іншим стала звичною частиною нашого життя? Я вважаю, що сьогодні благодійність в Україні набирає популярності, і це стає частиною нового, позитивного соціального тренду. І якщо ви хочете долучитися до важливої справи, не чекаючи великої трагедії, варто звернути увагу на такі ініціативи, як "Щедрий вівторок" https://givingtuesday.ua/wp-content/uploads/2024/12/csr-guide.pdf — міжнародний день добрих справ, який стає дедалі більш популярним і в Україні. Цей день дає можливість кожному зробити свій внесок у благодійність, незалежно від того, чи це пожертва коштів, чи волонтерська діяльність. Ви можете знайти проекти, які потребують підтримки, і стати частиною руху доброти, який, сподіваюся, розвиватиметься і в Україні, адже разом ми можемо зробити багато добрих справ.